Lithium in the natural environment and its migration in the trophic chain

Літій посідає особливе місце серед мікроелементів, які за життєвою необхідністю для організму рослин, тварин і людини відносяться до умовно есенціальних. Проте, на сьогодні він розглядається як “серйозний кандидат на есенціальність”. Літій є природним елементом з унікальними фізико-хімічними властивостями, які і визначать його біологічну роль в організмі. У низьких концентраціях літій оказує позитивний вплив на фізіологічні процеси в живих організмах, тоді як високі дози, викликають інтоксикацію і можуть призвести до патологічних функціональних змін окремих органів або систем. Знання рівнів і закономірностей міграції літію в основних компонентах природнього середовища необхідні передусім для мінімізації біологічних ризиків для здоров’я людини, пов’язаних з небезпечними концентраціями цього мікроелементу. У літературному огляді узагальнені та систематизовані результати багаторічних досліджень проведених у різних країнах світу, щодо вмісту літію у ґрунтах, воді, повітрі, рослинах, продуктах харчування рослинного і тваринного походження. Показано, що варіабельність якісного і кількісного складу ґрунтів і води різних континентів зумовлює суттєві відмінності щодо концентрації літію у рослинах. Овочі, фрукти, ягоди, зернові культури, продукція тваринництва та птахівництва, що вирощені в різних екологічних умовах, значно відрізняються між собою за вмістом літію. Знаходячись у харчовому ланцюзі літій може здійснювати вплив на організм людини. Аналіз фактичного споживання літію з продуктами харчування та водою свідчить, що більшість країн світу характеризується помірними та низькими показниками. У людей із низьким літієвим статусом знижуються темпи росту, порушується відтворювальна функція, скорочується тривалість життя, підвищується агресивність, виникають проблеми у поведінці. На сьогодні відсутні офіційні рекомендації експертів ФАО/ВООЗ щодо дієтичних норм споживання людиною літію. Представлені дані, дозволяють більш об’єктивно оцінити еколого-біогеохімічний статус територій різних географічних регіонів та у подальшому спрогнозувати рівень надходження цього мікроелементу з продуктами харчування в організм людини.